Визначено специфіку формування світогляду учнів підліткового й юнацького віку, критерії та показники, а також рівні його сформованості. Виявлено оптимальний зміст, ефективні форми та методи виховної роботи школи, сім'ї, громадських організацій з формування світогляду учнів даного віку у процесі вивчення гуманітарних і соціальних дисциплін та у позаурочний час. Теоретичного обгрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності методики формування світогляду школярів. Розроблено та експериментально перевірено методику формування світогляду учнів у сучасній школі на основі впровадження у шкільну практику інтегрованого курсу "Людина і суспільство".

Розкрито сутність, теоретичні засади, функції та завдання вікової та педагогічної психології. Проаналізовано особливості психічного буття людини на всіх життєвих етапах. Висвітлено психологічні проблеми виховання та навчання особистості, основні концепції та теорії її вікового розвитку. Увагу приділено проблемам психічного розвитку дитини, психології дошкільного та молодшого шкільного віку, особистості підлітка, ранньої юності та віку дорослості.

Розглянуто роль жіночих товариств у національному вихованні населення Західної України. Проаналізовано різноманітність їх діяльності та взаємозв'язок з Наддніпрянщиною. Окреслено форми роботи "Союзу Українок", спрямовані на підтримку кооперативного руху. На підставі впровадження нових сфер діяльності товариств виявлено підвищення національної свідомості народних мас, що сприяло новому психологічному сприйняттю жінки у суспільстві.

Розглянуто загальні засади методики викладання у вищій школі, проаналізовано систему сучасної освіти та перспективи її реформування. Охарактеризовано методи та форми організації навчання у вищій школі. Увагу приділено питанням самостійної роботи студентів і контролю за їх навчальною діяльністю. Розкрито особливості виховання та самовиховання студентів у ВНЗ. Надано поняття педагогічного конфлікту, проаналізовано умови його запобігання та шляхи вирішення у взаєминах викладачів та студентів.

Проаналізовано погляди В.О.Сухомлинського щодо гуманістичного виховання учнів, розглянуто особливості організації виховної роботи в Павлиській школі. Виявлено специфіку побудови навчально-виховного процесу з використанням гуманістичних ідеалів народної педагогіки, запропоновано методи його реалізації. Акцентовано увагу на значенні слів учителя, виховного впливу сім'ї, поезії, казки та природи у розвитку особистості дитини.

Проанализированы взгляды В.О.Сухомлинского относительно гуманистического воспитания учеников, рассмотрены особенности организации воспитательной работы в Павлышской школе. Выявлена специфика построения учебно-воспитательного процесса на основе гуманистических идеалов народной педагогики, приведены методы его реализации. Подчеркнуто значение слов учителя, воспитательного влияния семьи, поэзии, сказки и природы в развитии личности ребенка.

In the article the views of V.O.Suchomlynskyy as to humanistic education of pupils are reveled and the ways of its realization in Paulyska school are shown. The attention is payed to the necessity of building of the educational process in secondary school that is based on humanistic ideas of national pedagogic. The attention is payed to the value of each person, to the educational influence of the family, tales and nature in the development of the child.

Виявлено причини актуалізації проблеми побудови ціннісно-орієнтованого змісту освіти. Визначено цінності, які входять в коло поняття "національні цінності". Розкрито структуру свідомості особистості. Розглянуто поняття "національна свідомість", "національна самосвідомість", "національний характер". Досліджено зв'язок національної самосвідомості з етнічною самосвідомістю.

Теоретично обгрунтовано зміст, форми та методи профілактики девіантних форм поведінки молоді, окреслено завдання дослідження. Визначено девіантну поведінку або антидисциплінарну як один із видів відхилень у поведінці, який пов'язаний з порушенням відповідних віку соціальних норм і правил поведінки, характерних для мікросоціальних відносин і малих соціальних груп. Здійснено класифікацію девіантної поведінки за видами злочину й аморальних вчинків, за рівнем чи масштабністю відхилення, за внутрішньою структурою відхилення, за орієнтованістю відхилення на зовнішнє середовище чи на самого себе. Виокремлено соціально-економічні умови, які впливають на відхилення в поведінці молоді. Охарактеризовано основні технології роботи з молоддю з девіантною поведінкою - профілактичну і реабілітаційну. Виділено принципи та підходи, види та напрями профілактичної діяльності. Зосереджено увагу на вихованні позитивних вольових якостей та важливості правильно сформованого світогляду молодої людини.

Розглянуто проблему національного відродження України, проаналізовано історико-педагогічні джерела становлення і розвитку педагогічних поглядів західноукраїнських діячів; виявлено основні історичні причини, передумови та обставини здійснення просвітницької діяльності на західноукраїнських землях, зокрема, акцентовано увагу на ролі жіночого руху на теренах Галичини.

Відзначено, що прийняття правил єдиного соціально-економічного простору починається з усвідомлення вимог сучасної глобалізації та формування відповідної політики внутрішньої перебудови. Розкрито питання організації і функціонування структурованих докторських програм в Україні, зокрема охарактеризована трициклова система вищої освіти. Акцентовано увагу на розробці науково-освітніх принципів побудови докторського циклу.

Отмечено, что принятие правил единого социально-экономического пространства начинается с осознания требований современной глобализации и формирования соответствующей политики внутренней перестройки. Раскрыты вопросы организации и функционирования структурированных докторских программ в Украине, в частности описана трехцикловая система высшего образования. Акцентировано внимание на разработке научно-образовательных принципов построения докторского цикла.

In the article the questions of organization and functioning of the structural doctoral programs in Ukraine are exposed, in particular the three-sequencing system of higher education is analyzed, attention on development of scientifically-educational construction principles of doctoral cycle is accented.

Проаналізовано теоретичні та прикладні питання організації освітньої та соціальної інклюзії осіб з особливостями розвитку. Доведено про важливість якісної управлінської, організаційної діяльності, забезпечення психологічної безпеки. Окрему увагу приділено технологічному аспекту інклюзії осіб з порушеним зором і слухом, питанням розвитку фахового партнерства в інклюзії та особистісного потенціалу людини в умовах інклюзії. Висвітлено авторське бачення потенціалу доступного середовища для осіб з особливостями психофізичного розвитку.